Ілля Цьорох
Уже в дитинстві Ілля почав виявляти зацікавленість музикою, особливо приваблював його спів. По закінченні сільської школи він вступив учнем у Ставропігійну бурсу у Львові, де, крім іншого, співав у церковному хорі й опанував музичну грамоту. Водночас закінчив львівську консерваторію. Тоді ж він познайомився з відомим тоді істориком Ісидором Шараневичем, який зробив його своїм помічником у наукових дослідженнях.
По закінченні навчання його запросили у Ставропігійну бурсу керувати хором, він написав низку музичних творів, крім того, співпрацював з газетою «Прикарпатська Русь» (газета виходила російською мовою і пропагувала шовіністичні ідеї). Перед початком Першої світової війни він виїхав з дружиною до Швейцарії, і це врятувало його від репресій з боку австрійської влади — його батько, Іван Цьорох, загинув у Талергофі. 1915 року під час недовгого захоплення Галичини російською армією Ілля Цьорох з дружиною повернулися, але того ж року змушені були тікати знову — Галичина знову перейшла під владу австрійців.
Під час Громадянської війни Іллю Цьороха разом із Семеном Бендасюком направили як представників галицько-російських емігрантів у США, з метою зв’язатися з тамтешньою галицько-російською громадою. Та після тривалої подорожі (Ростов-на-Дону — Владивосток — Сан-Франциско — Нью-Йорк) вони вже не вернулися, оскільки Україну захопили російські більшовики, а Галичина опинилася під владою Польщі. Відтоді життя Іллі Цьороха було пов’язане з Америкою: він жив і працював у Нью-Йорку. 1929 року він відвідав Батьківщину, але незабаром виїхав назад.
Зусиллями Цьороха і Бендасюка було створено Народну Карпаторуську раду, також Цьорох брав участь у створенні освітнього клубу для емігрантів-лемків, організації зборів, написанні просвітницької літератури і т.д. З часом він, однак, відійшов від політичної діяльності, втомившись від постійних конфліктів, і повністю присвятив себе музичній і поетичній творчості.
Ілля Цьорох з молодості працював як композитор, пізніше поєднуючи музику з поезією. Він створив низку церковних і світських творів для хору, обробки народних пісень, п’єс. Його основною роботою як поета була епічна поема «Сварог» з трьох частин, яка повинна була, за його задумом, відображати уявлення про світ у міфології древніх слов’ян. Через смерть Цьороха поема залишилася незакінченою, але виходила за його життя окремими частинами.
