Михайло Шух
Михайло Шух
З перших кроків творчого життя Михайло Шух визначив для себе музику як найвитонченіший засіб відтворення споконвічної краси та гармонії, заглиблення в таємницю влаштування світобудови, пошуку найголовнішого сенсу людського буття; як можливість через звукові образи, долаючи тимчасове, здійматися у вічне — в те Небо, те Царство Боже, що є всередині кожного з нас /Лк.17:21/. Прагнення до внутрішнього миру, глибинного споглядання та духовного самопізнання — ось те живильне джерело, що є основою творчого кредо композитора.
Михайло Шух народився 1952 року в м. Красний Луч Луганської обл.
1977 року закінчив Харківський інститут мистецтв по класу композиції (професори Дмитро Клебанов і Володимир Золотухін).
З 1977 — викладач музично-теоретичних дисциплін у Донецькому музичному училищі.
1980 — член Національної спілки композиторів України.
1991 — лауреат премії ім. С. Прокоф’єва.
З 1990 до 1997 — стипендіат фонду культури та милосердя «Art-Radon».
1994 — диплом за найкращу пісню фестивалю «Червона Рута».
1999 — член Всеукраїнської Гільдії кінорежисерів «24/1».
2000 — дипломант міжнародного конкурсу IBLA Grand Prize (Італія, «Most distinguished and talented artist, composer»).
2001 — заслужений діяч мистецтв України.
2001 — почесний знак «Відмінник освіти України».
2002 — директор і художній керівник Всеукраїнскрго хорового фестивалю «Співочий Собор».
2002 — доцент кафедри теорії та історії музики Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова.
2003 — член Всесвітньої федерації хорової музики (IFCM).
2003 — лауреат премії ім. М. Лисенка.
Михайло Шух — учасник численних міжнародних фестивалів сучасної музики, серед яких: фестиваль «Київ-Музик-Фест» (1990–2009), Міжнародний хоровий фестиваль в Горі (Грузія, 1990), Тиждень органної духовної музики в Бонні (Німеччина, 1991), Міжнародний фестиваль органної музики по 11 містах СНД (1992), Київські органні фестивалі (1994–2002), Фестиваль сучасної музики в м. Аліканте (Іспанія, 1996), Міжнародний фестиваль ім. В. Горовиця (1997), хорові фестивалі «Золотоверхий Київ» (1998–2008), Дні музики по містах Польщі (1999), фестивалі «Контрасти» (Львів, 2002), «Прем’єри сезону» (Київ, 2003–2009), Дні музики Кракова (2004), ГогольFest (2008), «Співочий Собор» (2002–2007), член журі хорового фестивалю ім. М. Теодоракіса (Греція, 2005) тощо.
Композитор дав велику кількість авторських концертів у містах України, Польщі, Німеччини та Австралії, у яких брали участь оркестри «ARCHI», «Камерата», «Sinfonietta», «Viola»; хорові коллетіви: Національна заслужена капела України «Думка», Державна академічна чоловіча хорова капела України ім. Л. Ревуцького, камерні хори «Київ», «Хрещатик», «Кредо», «Благовіст», Жіночий хор ім. Р. Глієра, Хор Хлопчиків штату Вікторія (Австралія); диригенти Пітер Шмельцер (Австрія), Андре де Квадрос (США), Ігор Блажков, Ігор Андрієвський, Валерій Матюхін, Володимир Рунчак, В’ячеслав Редя; органісти Ольга Дмитренко, Наталія Чеснокова, Ірина Калиновська; солісти-вокалісти Людмила Войнаровська, Валентина Іваненко, Тамара Лагунова, Олена Шіналь, Вадим Солодкий, Юрій Олійник; гітарист Вольфганг Вайгель (Німеччина); піаністи Наталія Чеснокова, Михайло Соловей (Австралія); скрипалі Марк Могилевський, Олександр Бондаренко, Михайло Пархомівський, Сергій Євдокимов і багато інших.
Окрім композиторської творчості, Михайло Шух відомий також як автор і засновник цілої низки творчих проектів, серед яких Всеукраїнський хоровий фестиваль «Співочий Собор» (з 2002 року Михайло Шух — директор і художній керівник Всеукраїнського хорового фестивалю «Співочий Собор», який проводиться в різних містах України і в якому беруть участь найкращі хорові колективи країни та гості з інших держав), Міжнародний оперний проект «Зірки у себе вдом», Міжнародний симфонічний проект «Мости» (Україна — США — Таїланд).
Доречно згадати й колосальний внесок митця у справу відродження та поширення національної спадщини духовної музики. За 7~років (2001–2007) співпраці з відомим диригентом Миколою Гобдичем композитор здійснив нотний набір майже всієї «Бібліотеки хору „Київ'»: 12 нотних збірок, серед яких повне зібрання творів Артема Веделя (452 стор.!), і десятки окремих творів. Нотні збірки й окремі композиції Є. Станковича, М. Скорика, В. Степурка, Г. Гарилець, В. Сильвестрова (тобто, надзвичайно складні партитури) та багато інших набрано з автографів. Зважаючи на те, що ці збірки — єдине видання золотого фонду української духовно-хорової культури, труд Михайла Шуха важко переоцінити.
Сьогодні творчий доробок композитора складають симфонічні, кантатно-ораторіальні, органні, хорові та камерно-інструментальні твори, музика для театру й кіно. Значна частина творчості Михайла Шуха, починаючи з 1988 року, пов’язана з традиційними жанрами сакральної музики: Requiem «Lux aeterna», меси «І сказав я в серці своїм» та «In excelsis et in terra», «Літургічні славослів’я Іоана Златоуста», «Одкровення блаженного Ієроніма», органна меса «Via dolorosa», духовні концерти, хори «Dies irae»,«Stabat Mater» тощо. Одвічні філософсько-релігійні ідеї, що лежать в основі цих творів, постають перед слухачем у новому, сучасному ракурсі, народжені баченням художника кінця ХХ століття. У теперішній час найбільш близькими за духом творцями композитор вважає Г. Канчелі, А. Пярта, А. Кнайфель, В. Сильвестрова. Прагнення до осмислення глибинних законів краси та гармонії — саме в цьому композитор бачить основу свого творчого кредо.
на основі Персонального сайту композитора Михайла Шуха,
статті Наталії Чаморової до буклету компакт-диска «Літургічні славослів’я»
