5. До церковного народу храму Анастасії
5. До церковного народу храму Анастасії 1
Бажаю, бажаю тебе, шановний, не заперечую, бажаю слів моїх, що народжують народження, о любий мені народе Анастасії, який колись помирав від мертвих слів, 5. звідси слово моє вийшло, немов іскра, освітивши всю Церкву світлом, щоб віру попередню тепер відновити словами новими. У кого тепер краса моя, у кого престоли мої? Як став я бездітним при дітях живих? 10. Слава Тобі Отче! Якщо ж що і погане трапиться, то рівно покарай і мою відвагу, але хто ж і як тоді має оспівати Тебе, Тройце?
- Вірші № 5 і 6 перекладені російською мовою для даного видання за PG. Т. 37. Соl. 1022-1024. — Ред. [↩]
Залишити відгук »
