4. Від Ніковула-сина до батька
4. Від Ніковула-сина до батька 1
Якщо народив ти мене, батьку, не велике благодіяння. Тому що для всіх, і для людей, як і для безсловесних, від початку покладено один закон — покорятися любові. З волі ж премудрого Слова, і народженим, і тим, що народжують, потрібно волочити одноденне життя, 5. а помираючи, продовжувати його у своїх нащадках.
Але ти, народивши, вигодував мене! Втім, і в сильної корови брикливе теля впирається головою в соски, і вона через солодку необхідність переносить це занепокоєння. І птах над любим гніздом 10. навколо неоперених пташенят не дає крилам спокою, туди й сюди за кормом літає ця худа і давно голодна годувальниця. І батьків, і дітей зв’язала природа узами любові, знайшов те лікування для батьків, що тяжкі скорботи вони полегшують насолодою любові. 15. Тому і розсерджена матір за юну телицю, і собака за любих їй щенят, і птах за пташенят оголошують страшну війну; строката рись із люттю кидається з хащі дерев; сильний вепр шаленіє: лісом встає його щетина, блищать очі, пара валить від зубів, 20. що гостряться один об другий, і щелепи піною бризкають, коли він іде мститися за дітей або зустріти смерть. Це вселяє їм гаряча любов за незавченими законами. Оси, сидячи на камінні, як тільки бачать, що наближається хтось, хоча й не замишляє зла новонародженим їхнім дітям, 25. усім роєм висипають раптом, шумлять перед обличчям у подорожнього і уражають його немилосердними жалами. І в морських глибинах є закон любові, якщо справедливо розказують про дельфіна, цього царя жителів моря. 30. Якщо який-небудь морський звір наближається до його дітей, що ще не зміцніли, дельфін розкриває свою пащу і як поживу пожирає власне породження, ховає його у своїх нутрощах, щоб не дати здобиччю звірові, і доти не вивергає із себе цього неймовірного тягаря, поки не уникне страшної небезпеки сильного ворога, тоді тільки без мук народження вивертає з утроби свій плід.
35. Тому, найдобріший батьку, не кажи мені ні про народження, ні про малу кількість їжі, яку даєш ти і своїм рабам, і своїм волам. Я, як людина, як син доброго батька, бажаю мати щось більше перед ними. Вибач же, якщо не затаю, а скажу яке-небудь і образливе слово.
40. Не з моєї волі народив ти мене й, народивши, вигодував з необхідності. А якби, народивши, покинув одного на світі, це значило б, що ти народив смертного на місце смертного. Не бажаю я ні золота, ні срібла, ні шовкових ниток, ні блиску, що переливається всередині дорогоцінного каміння, ні великої ділянки доброкласної землі, 45. що хвилюється подібно рівнинам Єгипту, ні безлічі рабів, ні чотириногих. Іншим даю опікуватися про знатний шлюб, про те, щоб привести в дім господиню — це почесний тягар; інші нехай домагаються престолу, який, топчучи деяких, самого топчуть багато хто, і часто люди погані, що найбільше обурює серце. 50. Кожний хизується чим-небудь своїм, але всі ми низькі, не маємо нічого надійного на завтрашній день, жадаємо забав, які для нас далекі й пролітають миттєво. Згинь же все те, що приносить вихор гіркого життя, яким тут і там клубиться невірний для всякого пороху! 55. Все це бачив я своїм слабким розумом, а те ж чув і від мудрих, і ще більше відомостей принесе мені час, який всі називають вчителем одноденних тварин. Замість усього бажаю тепер, батьку, одного, саме — бути сильним у слові. Прекрасна полум’яна сила красномовства в промовах народних, 60. судових і похвальних, але прекрасно також мати розум, збагачений історією, бо історія — складчина мудрості, розум багатьох. Але немаловажлива і граматика, яка прекрасно сприяє шляхетній мові Еллади, згладжуючи слово і пом’якшуючи варварські звуки. 65. Важливі й змагання логічного мистецтва, які закривають спочатку істину, поки через можливе перетворення поняття не поставлять її в повному світлі. Значна і та наука, за допомогою якої довершені мужі закладають у людині добрі вдачі, як сир, який приймає вигляд плетеної посудини! Немаловажливе і те, що мудрі мужі ширяючим розумом, через посередництво успішних вишукувань, 70. оглядаючи кожний свою область, відкрили в глибинах і передали книгам. Вони зрозуміли природу речей і повітряних і земних, і морських, і небесних, а понад усе збагнули думкою невимовного Бога, пізнали, як Бог управляє всесвітом, до чого веде його і який кінець призначений для 75. цілого світу, сповненого багатьох красот. Вони вивчили, зрозуміли те, що вище за розуміння смертних. Але, вивчивши це замолоду, передаю свою думку Божественнішому Духові, буду шукати сліди таємної краси, безперестанно підніматися до світла 80. і Божественні впливи зроблю мірилом життя, щоб і помічником, і супутником, і вождем маючи Христа, з легкими надіями піднестися мені звідси, сподобитися життя чистого, що не припиняється; не здаля, 85. ніби в дзеркалі і у воді, бачити слабкі відображення істини, але споглядати чистими очима саму істину, в якій перше й останнє є Тройця, єдиношановане Божество, єдине Світло в трьох однакових Божественних Сяйвах. Подивися на великого мого діда по матері: 90. прикрашеного різними знаменнями про все, зібраними з усіх кінців землі під час перебування в багатьох народів, останнім ключем свого вчення він зробив Христа і високе життя, до якого і я, батьку, кидаю погляди. І хоча вони не досягають ще до такої висоти, однак розсудливій людині властиво міряти 95. своє життя великими мірками. Краще бути другим між великими, ніж першим між убогими, як краще літати нижче за високо ширяючого орла, ніж розсікати повітря вище за метеликів, що літають по землі.
Ось чого бажаю, батьку; сповни мою надію. 100. Благаю тебе і торкаюсь твоєї бороди. Благаю тебе, скористаймося часом, який можна ловити, поки наближається, і якого марно шукатимемо, коли він мине. Свій є час — садити сад, час — обробляти землю, час — відкидати канат кораблів морехідних, 105. час — звіроловам ловити звірів у горах, час — і для війни. Квіти народжуються весняною порою. Так і людям є пристойний час вчитися, коли гаряча любов зігріває душу, коли всередині серце ще не зборознили різні накреслення, 110. але його прикрашає тільки новописана краса. Юнак сам для себе вкладає в землю і добрий, і поганий корінь життя. Це особливо і потрібно мати на увазі.
Чи переконав я? Чи до сказаного додати ще переконливіше слово? Високо ціную твоє красномовство, батьку, в якому ти чудовий, 115. бо в тебе не відстають одне від одного і язик, і слух, і швидка думка, чи ти йдеш за законами мови нерозміреної або розміреної, і, що становить верх чуда, усе це буває в тебе без великих зусиль. Знаю, що ти стояв перед великими царями і здобував почесті з хоробрими, коли бував у їх рядах, 120. коли своїм стрімким списом разив Ахеменидів 2. Знаю, що ти звеличений багатством, і родом, і розумом, що зовнішністю і величчю уподібнювався найдавнішим Еакидам або етолійцю Мелеагру. Але найбільше прославило тебе твоє красномовство; 125. воно придбало тобі тверду, непохитну, нестаріючу, незмінну, постійно з роками зростаючу славу.
І я бажаю мати батьківську спадщину: вона для мене те ж, чим був для спартанців спис, для Пелопсових нащадків — Пелопсове плече, для царів — скіпетр 130. і для корінних кекропидів 3 — коник, що вплітається у волосся, як син землі. І зовнішністю нагадувати батька уже становить славу.
Ушануй моє бажання, воно безневинне. А я бачив, що інший батько поступався і гіршим бажанням дітей, що як лікар 135. до корисного домішує приємне, щоб приємним прикрасити лікування і вигнати більше зло — недугу злом меншим. Бачив, що дехто, і не знайомий з мудрістю, погоджується нерідко на прохання сина, котрий бажає вчитися, і на догоду своєму породженню погоджується з добрим його бажанням, хоча вони далекі від нього самого. 140. А я прошу тебе, батьку, поступитися й подати руку синові, що бажає найкращого. Але якби я став звеселятися поганим, відкинь мене із числа своїх дітей, як сина, котрий визнаний незаконнонародженим після випробування у водах шляхетного Рейну, або як пташеня, якого сонячний промінь показує не справжнім породженням чистих орлів. 145. Вияви, неперевершений, милість, яка буде милістю скільки синові, настільки і батькові, тому що від сина знову перейде до батька. Тому що слава дітей є честю батьків, так само як і слава батьків — честю дітям. І нагорода їм спільна, і безславність спільна.
150. Інші, через легкодумство полюбивши постійні танці, убивчу боротьбу з людьми і згубними звірами, все своє життя провели на аренах, щоб здобути благовоління у співгромадян і посперечатися з іншими за славу, яка ненадовго прогримить у народних вустах. Інші витратили і життя і багатство на борців, 155. що марно виснажують себе на піщаній арені, і на їздців, які у вигляді глядачів, що розділилися на частини, і по обидва боки, стрясаючи вигуками повітря, рвуться один проти одного, щоб перевершити нерозумністю. Інші шукають різноманітних забав на ганьбу чоловіків і дружин, у вдаваних ляпасах блазням, 160. які з розкритого рота замість криків видають гучний сміх. Такі заняття цих безумців; так вони жартуючи проводять бездіяльне життя! Чому вчилися, тому й інших вчать. І їм одним нагородою за злі справи не гострий меч, а вигоди й багатство, тому що служать пристрастям. 165. А між безрозсудними неважко взяти гору найбільш злостивим. Так вчиняють ці люди, і що погано придбали, то гірше марнують. Втім, їх очікує праведний суд.
Тобі ж нехай дарує Бог, що бажаєш, як людині побожній, тобто подати руку допомоги дітям і виявити добро кожному, кому тільки потрібно. 170. Але іншим віддай зайве, а мені дай те, що робить людину щасливою. Я бажаю небагато, але щоб самому стати гідним багато чого і не занадто далеко відстати від батьків. Що за приємність мати мавпу — це неподобство в людському вигляді, оздоблену золотими петлями? 175. Убрання не змінює смішної й дурної зовнішності. Що за радість ослові носити на собі таланти золота? Осел, хоча й золотом обвішаний, не перестає кричати по-ослиному. Яка користь для борців ні до чого не придатний свинцевий меч, схований в срібні піхви? 180. А така і людина, котра звеличується тільки зовнішністю.
На закінчення слова вислухай таке, і Бог нехай буде свідком сказаному; тому що і Бог є Слово, що царює над смертними. З мого боку, батьку, будуть дарування, вдача, невтомна праця і постійне єднання воєдино днів і ночей; 185. все ж інше нехай буде від тебе: Бог, і час, і краща надія, і поради товаришів, котрі постійно заохочують до доброго. Тому що і дроворубові надає велику силу сокира. Не бійся ні моря, ні далекого шляху; не жалій ні майна, ні всього іншого, 190. що може сприяти досягненню високої чесноти. Похвалюся, що я для тебе дорожчий від великого маєтку, бо я в тебе первородний і перший названий батьківським ім’ям, якщо це, як думаю, має яку-небудь приємність для батьків. Але якщо володіє тобою любов до майна, або коли твоя любов до сина походить більше 195. на жіночу, материнську, що подібна до вогню, який раптом запалює солому і одразу вгасає, то в такому разі, неохоче правда, однак тобою змушений до цього скажу, що ніяк тобі, батьку, не припишу імені дітолюбного батька. Навпаки, батьку мій, будь для свого сина не людиною, а Богом. 200. Не загороджуй джерела, яке готове зробити із себе велику ріку, не дай погаснути у світильнику світлу від нестачі єлею; не дай засохнути рослині тому, що не напоюється росоносною вологою. Відкрий джерело, підтримай світло, зроси рослину, що дає пагін.
І ти, матір моя, допоможи проханням моїм, 205. щоб мені було за що подякувати вам обом і назвати батьками не одного мого плотського складу (як кажуть інші, зауважуючи, що батьки опікуються тільки плоттю), але й безсмертної душі.
- За Ніковулом-батьком була в шлюбі Аліпіана, дочка Горгонїі, сестри св. Григорія Богослова. [↩]
- Так свт. Григорій називає персів за іменем їх династії. — Ред. [↩]
- Афінян. [↩]
