Посланнє святого Апостола Павла до Филипян
Текст Нового Завіту перекладу Пилипа Морачевського розпізнано за виданням «Новий Завіт Господа нашого Іисуса Христа українською мовою. — Херсон. Видання кооперативного товариства «Українська Книгарня», — 1919».
Електронна форма тексту поширюється на умовах ліцензії «Attribution-ShareAlike 3.0 Unported». Посилання на електронне джерело (цю сторінку) обов’язкове.
© Наша Парафія
Глава 1↑
Павел і Тимоөей, раби Іисуса Христа, до всіх святих у Христі Іисусі, що в Филипах, з єпископами і дияконами:
2. Благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Іисуса Христа.
3. Дякую Богові моєму при всякому спомині про вас,
4. (Завсіди в кожній молитві моій за всіх вас з радощами молячись),
5. За товаришуваннє ваше о благовісті від першого дня й досі,
6. Впевнившись про те, що хто роспочав у вас добре діло, звершуватимите аж до дня Іисуса Христа.
7. Якож праведно є мені се думати про всіх вас, тим що маю вас у серці і у вьязниці моій і в обороні і в утвержденню благовістя, вас, усіх, спільників моіх благодати.
8. Бог бо мені свідок, як я люблю усіх вас по милости Іисуса Христа.
9. І про се молюсь, щоб любов ваша ще більш та й більш достаткувала у розумі і в усякому чутті,
10. Щоб допевнитись вам, що лучче і щоб були чисті і непорушені в день Христа,
11. Сповнені овощами праведности через Іисуса Христа на славу і хвалу Божу.
12. Хочу ж, щоб ви, браттє, зрозуміли, що те, що сталось мені, більш на користь благовісття вийшло.
13. Так що кайдани моі в Христі обьявились у всьому судищі і по всіх инших місцях,)
14. І більше братів у Господі упевнившись кайданами моіми, ще більш осмілились без жаху казати слово.
15. Деякі з зависти та перекору, а инші з доброі волі проповідують Христа,
16. Инші з перекору проповідують Христа, не щиро, думаючи завдати горя кайданам моім,
17. А другі з любови, знаючи, що я за оборону благовістя (в кайданах) лежу.
18. Що ж бо? тільки все таки, чи для виду, чи по правді, Христос проповідується; і я сим радію і радітиму.
19. Знаю бо, що се обернеться на моє спасеннє вашою молитвою і поміччю духа Іисуса Христа,
20. По дожиданню і надіі моій, що ні в чому не осоромлюсь, а з усією сміливостью, як завсіди, так і тепер звеличиться Христос у тілі моім, чи то життєм, чи то смертью.
21. Бо життє мені — Христос, а смерть — надбаннє.
22. Коли ж жити мені тілом, се мені овощ діла, то що й вибрати, не знаю.
23. Тісно бо мені від обох, маючи бажаннє розвязатись (із тілом), та з Христом бути: багато бо воно лучче.
24. А щоб пробувати в тілі, се потрібніш ради вас.
25. І певно знаю, що зістанусь (у тілі) і пробуватиму з усіма вами на вашу користь і радість віри,
26. Щоб ваша похвала в Христі Іисусі, умножилась через мене, як прийду знов до вас.
27. Тільки достойно благовістя Христового живіть, щоб, чи я прийду та побачу вас, чи то й не буду між вами, почув про вас, що стоіте в одному дусі, і однією душею боретесь за віру євангельську,
28. І не жахаючись ні в чому від противників; се ім явний знак загину, а вам спасення, і воно від Бога.
29. Бо вам дано, що до Христа, не тільки в Нього вірувати, та задля Нього й страждати,
30. Маючи ту ж боротьбу, яку в мені бачили, і тепер чуєте про мене.
Глава 2↑
Коли ж оце (є) утішеннє в Христі, або яка одрада любови, коли (є) яка спільність Духа, коли (є) яка милость і милосердє,
2. То сповніть мою радість, щоб однаково думали, одну любов маючи, один дух і один розум.
3. Нічого (не роблячи) перекором або з марноі слави; а смирним розумом один одного вважаючи більшим себе.
4. Не про своє кожен, а також про другого (справи) кожен дбайте.
5. Так бо нехай думається у вас, як і в Хрисі Іисусі,
6. Котрий, бувши в образі Божому, не вважав хижацтвом бути рівним Богові;
7. Тільки ж умалив Себе, прийнявши вид раба, бувши в подобиі чоловічому,
8. І здававшись видом, яко чоловік, принизив Себе, бувши слухняним аж до смерти, смерти ж хрестноі.
9. Тим же і Бог Його високо возніс, і дав Йому імя, більше всякого імени,
10. Щоб в імя Іисусове приклонилось усяке коліно що на небі, і на землі, і під землею,
11. І щоб усякий язик визнавав, що Господь Іисус Христос у славу Бога Отця.
12. Тим же, любі моі, якож завсіди слухали ви мене не тільки як се за мого побиту між вами, а й тепер ще більш за моім непобитом, із страхом і трепетом про своє спасеннє дбайте.
13. Бог бо се робить у вас, щоб і хотіти (вам) і робити по (Його) вподобі.
14. Усе робіть без нарекання і розбірання,
15. Щоб ви були безвинними і чистими, дітьми Божими непорочними серед лукавого і роспусного роду, що між ними ви сияєте, як світила в світі,
16. Держачи (перед ними) слово життя, на похвалу мені в день Христів, що не дурно ходив я, ані дурно працював.
17. Та хоч і приносять мене в жертву і служеннє віри вашоі, я (тим) радію і веселюсь із усіма вами.
18. Тим же самим і ви радійте і веселіться зо мною.
19. Уповаю ж в Господі Іисусі незабаром послати до вас Тимоөея, щоб і мені радіти душею, довідавшись про вас.
20. Нікого бо не маю рівного (йому) душею, щоб (так) щиро дбав про вас.
21. Усі бо свого шукають, а не Іисуса Христового.
22. Ви ж досвід Його знаєте: тим що як батькові дитина, так він служив зо мною в благовісті.
23. Сього ж оце надіюсь послати зараз, скоро тільки довідаюсь, як воно буде зо мною.
24. Маю ж надію в Господі, що й сам скоро прийду.
25. Вважав же я потрібним послати до вас Єпафродита, брата і товариша мого в праці і боротьбі, а вашого посла і слугу в потребі моій.
26. Якож бо жадав (бачити) всіх вас і тужив тим, що ви чули, що він нездужав.
27. Бо і нездужав мало що не до смерти, та Бог помилував його, не його ж тільки, та й мене, щоб не було мені смутку на смуток.
28. Оце ж скоріщ послав я його, щоб ви, побачивши його знов, зраділи, та й я менше мав смутку.
29. Прийміть же оце його в Господі з усякими радощами, і таких держіть у повазі:
30. Тим що він за діло Христове був близько смерти, не дбаючи про своє життє, аби сповнити недостаток служення вашого мені.
Глава 3↑
На останок, браттє моє, радійте у Господі. Те ж саме писати вам мені не противно, для вас же навчаючо.
2. Остерегайтесь собак, остерегайтесь лихих робітників, остерегайтесь обрізання.
3. Ми бо обрізаннє, котрі духом Богові служимо, і хвалимось в Іисусі Христі, а не в тілі надіємось.
4. Хоч і я маю також надію в тілі. Коли хто инший думає надіятись у тілі, то я тим більш.
5. Обрізаний восьмого дня, з роду Ізраілевого, з коліна Венияминового, Євреін з Євреів, по закону Фарисей,
6. По ревности гонив я церкву, по праведности законній непорочен.
7. Та що було мені надбаннєм, те вважав я за втрату ради Христа.
8. Так оце я все вважаю за втрату ради вищого розуміння Христа Іисуса, Господа мого, ради котрого я все втеряв, і вважаю все за сміттє, аби придбати Христа,
9. Та й явитись у Ньому, не маючи моєі праведности, що від закону, а (маючи) ту, що вірою Христовою (здобувається), праведність від Бога у вірі,
10. Щоб розуміти Його, і силу воскресення Його, і спільність мук Його, приподоблюючись смерти Його,
11. Аби тільки достигнути до воскресення мертвих.
12. Не тим щоб уже я достиг, або вже був звершений; гоню ж, чи не достигну того, за що і Христос Іисус достиг мене.
13. Браттє, я про себе не думаю, що я вже достиг; одно ж (роблю), забуваючи вже те що позаду, і сягаючи по те, ще спереду,
14. Біжу до цілі по нагороду вишнього поклику Божого в Христі Іисусі.
15. Скільки оце (нас) звершених, се думаймо, і коли що инакше думаєте, то й се Бог вам одкриє.
16. Тільки ж (те), до чого ми достигли, (є) одним правилом жити і те саме думати.
17. Приподоблюйтесь до мене, браттє, і вважайте хто так ходить, якож маєте за взір нас.
18. (Многі бо ходять, про котрих не раз говорив я вам, тепер же й плачучи говорю, про ворогів хреста Христового,
19. Котрим кінець погибель, котрим Бог чрево, а слава в соромі іх, котрі про земне думають).
20. Наше бо життє є на небесах, звідкіля ждемо і Спасителя, Господа нашого Іисуса Христа,
21. Котрий переобразить тіло смирення нашого, щоб було подобне тілу слави Його, по дійству, котрим зможе і покорити собі все.
Глава 4↑
Тим же, браттє моє любе і жадане, радосте і вінче мій, стійте так у Господі, любі.
2. Благаю Єводію, благаю і Синтихію, щоб однаково думали в Господі.
3. Благаю й тебе, щирий товаришу, помогай ім, що працювали в благовіствуванню зо мною, і з Климентом, і з иншими помічниками моіми, котрих імення в книзі життя.
4. Радуйтеся завсіди в Господі, і знов кажу: радуйтеся.
5. Тихість вашу нехай зрозуміють усі люде. Господь близько.
6. Не журіться нічим, а у всьому молитвою і благаннєм з подякою нехай объявляються прошення ваші перед Богом.
7. І мир Божий, що вище всякого розуму, нехай хоронить серця ваші і думки ваші в Христі Іисусі.
8. На останок, браттє, що правдиве, що чесне, що праведне, що чисте, що любе, що хвалебне, коли (є в чому) яка чеснота і коли (є) яка похвала, про се помишляйте.
9. Чого ви і навчились, і прийняли, і чували, і бачили в мені, те чиніть, то Бог миру буде з вами.
10. Зрадів же я в Господі вельми, що вже раз згадали дбати про мене; ви ж бо й дбали, та не мали догідного часу.
11. Не задля недостатку кажу: я бо навчивсь, що маю, тим і вдовольнятись.
12. Умію і смиритися, умію й достаткувати: усюди й у всьому навчивсь, і насищатися, і голодувати, і достаткувати і недостаток терпіти,
13. Все здолію в Христі, що мене покрепляє.
14. Одначе добре ви зробили, що приймаєте участь у моєму горю.
15. Знаєте ж і ви, Филипяне, що в почині благовіствування, як вийшов я з Македоніі, ні одна церква не пристала до мене що до давання й приймання, тільки ви одні.
16. Бо і в Солунь раз і вдруге прислали ви на мою потребу.
17. Не то щоб я шукав дару, а шукаю овощу, що намножується на користь вашу.
18. Прийняв же я все і до статкую. Сповнився, прийнявши від Єпафродита послане од вас, солодкі пахощі, жертву приятну, угодну Богу.
19. Бог же мій нехай сповнить усяку потребу вашу, по багатству своєму в славі, в Христі Іисусі.
20. Богові ж і Отцеві нашому слава на віки вічні. Амінь.
21. Вітайте всякого святого в Христі Іисусі. Вітають вас брати, що зо мною.
22. Вітають вас усі святі, а найбільш которі з Кесаревого дому.
23. Благодать Господа нашого Іисуса Христа з усіма вами. Амінь.
