«Наша Парафія»

Куземська Ганна

Дійові особи:
Священик
Святий Миколай
Янгол
Чорт: лялька (або навіть малюнок, який можна буде викинути), за яку говорить актор)
Священик вітає дітей і починає бесіду з ними (це саме має бути бесіда, а не розповідь).

Основні думки бесіди:

• Заради чого ми тут зібрались, хто такий св. Миколай?
• Чому він, проста людина, міг творити такі чуда?
• Дві найголовніші заповіді Божі, які виконував св. Миколай і за які сподобився великої слави від Господа.
  1. як св. Микола виконував заповідь про любов до Бога?
  2. як святий виконував заповідь про любов до ближнього?
• Прийшов час, і св. Миколай помер, як кожна людина, і це сталося дуже давно, чому ж ми досі радісно святкуємо цей день? Душа праведника, яку Господь у великій славі забирає для життя вічного.
• Щорічне пишне свято на небі в день св. Миколи.

Священик: Ви знаєте, дітки, заради чого ми тут зібралися… Хто скаже? Що ми святкуємо? Чиї іменини?

Так, ми святкуємо сьогодні свято святителя Миколая Мирлікійського, Миколая Чудотворця, як його називають у народі. А хто знає, хто ж такий св. Миколай? Хто може розказати про нього?

Як бачимо, св. Миколай здійснив багато чудес: він зцілював хвороби, і навіть невиліковні хвороби, зупиняв бурі на морі, спасав кораблі, визволяв людей з неволі, рятував їм життя в небезпеці та на війні, і завжди, коли люди в біді зі сльозами зверталися до нього — варто йому було тільки помолитися до Бога, і заради його молитви Бог повертав людям радість, і щастя входило в їхній дім. А тепер скажіть, дітки, що легше і що приємніше для людини: піти, скажімо, на день народження, радіти та сміятися з товаришем, чи втішити його в біді, коли він плаче та сумує? Звичайно, прийти до людини, коли вона в біді, дуже важко, особливо коли від неї всі відвернулися, але святий Микола йшов саме до таких людей. Він ішов туди, де було найтяжче: до людей у горі, в нужді, і чим тільки міг — допомагав, а коли вже не міг допомогти, тоді молився до Господа, і ставалися великі чудеса. А хто скаже тепер, чому Святий Микола міг творити такі чудеса? Адже він був проста людина, як ми з вами?

Бог дав таку велику силу св. Миколі тому, що він виконував заповіді Божі — Закон Божий, який міститься в Біблії, в Євангелії. А які найголовніші дві заповіді Божі?

Як же св. Миколай виконував заповідь про любов до Бога? (діти…)

Св. Миколай навчився жити не для себе, а для Бога. Звичайна людина як живе? «Хочу зробити те» — і робить. А св. Миколай думав: «А що хоче від мене Бог? А чи сподобається Йому, що я зроблю так чи так?» І читав Євангеліє, щоб знати волю Божу, і багато молився, щоб Господь напоумив його, як правильно жити, як навчитися робити добро; і все, що Бог казав — він виконував, і так навчився бути дуже—дуже праведним, і таким добрим і ясним, що сам став подібний до Бога. Так кожна людина: що більше вона виконує заповіді Божі, то більше стає схожою на Бога, а тих, хто схожий на Бога, Господь називає Своїми дітьми і дає їм велике і вічне багатство і невимовну радість, і життя вічне, яке не закінчується після земної смерті.

А як св. Микола виконував заповідь про любов до ближнього? (діти…)

Усім людям, які його оточували, він наче віддав себе. Він служив усім людям, як слуга, не жалів ні сил своїх, ні здоров’я, ніколи не сказав: «Я втомився й не можу допомогти». Якщо хтось щось просив у нього, він давав з радістю, навіть найдорожче, і ніколи не казав: «Це моє, я не дам». Він жив на землі, як Сам Ісус Христос, бо ви знаєте, дітки, що Господь Ісус Христос жив між людьми не як цар (хоч насправді був більший за всіх царів, бо він був Сам Бог, що створив усе на світі). Він жив не як велика людина у славі, а як останній слуга, терпів голод і холод, не мав навіть, де голови прихилити, і зазнав багато горя, але все терпів, бо серце Його палало любов’ю до Бога-Отця і любов’ю до всіх людей. Так жив і св. Миколай.

І Бог, побачивши Його праведне життя, прославив його таким великим даром чудотворіння.

Але прийшов час, і св. Миколай помер, як помирає кожна людина. І сталося це дуже давно, багато років тому. Чому ж ми досі святкуємо цей день з великою радістю? Чому ми радіємо, а не плачемо, що така хороша людина померла, і більше нема її серед нас? (діти…)

Тому, що душа кожної людини безсмертна, і коли помирає людина добра, праведна, її душу беруть світлі ангели і відносять на небо до Бога, і ці душі можуть бачити Бога, а Бог такий прекрасний, що вони відчувають невимовну радість. Ці душі святих людей живуть у раю, де в кожного є найпрекрасніше і найпотрібніше для нього, що навіть неможливо собі уявити, бо тут ніде немає такої радості й такого багатства, і такого щастя, як у раю.

А душі грішників, тих, що обманювали, що привласнювали собі чуже (крали), насміхалися з Бога та з Його заповідей, ображали людей і були жорстокими до них — душі таких людей стають чорними, і після смерті потрапляють у вічну темряву, де перебуває все зле й нечисте.

Душа ж нашого св. Миколая якою була? (діти…) Так, вона була світлою-пресвітлою, вона сяяла, як сонце, так що біси не могли до неї навіть підступити; тому коли св. Миколай помер, на небі вчинилося справжнє свято, і Сам Господь, і всі янголи Його дуже раділи, що душа святого прийшла до них у вічну радість, у вічне життя. З того часу і на небі, і на землі в цей день святкують велике й урочисте свято…

Та от, кого я бачу? Це наче один з янголів…

Янгол:	Вітаю вас, добрі люди, мир вам з неба й благодать! Вітаю вас, чесний отче, най вам буде вічна радість!
Священик:	Дякуємо, добрий друже, і від нас прийми уклін. Та скажи нам, поясни нам, як ти ходиш поміж нас, Як ти видимо явився?
Янгол:	Все докладно розповім і ніщо не приховаю, Бо сьогодні дивний день — день святого Миколая.
Священик:	Так, ми знаємо: на небі й на землі велике свято. Усі янголи, напевно, іменинника вітають. Пригощають і радіють, і пісень йому співають…
Янгол:	О, ви не можете навіть собі уявити, Яка висока й чиста наша радість. Та навіть в цей святковий день Микола Не серед янголів, а на землі, між вами.
Священик:	Як це можливо?
Янгол:	Це було коли ще Преставився святий до Бога й каже: «Мій любий Боже, Ти мені найкращий! І я б нізащо в світі не пішов З-перед Твого прекрасного обличчя, Та на землі у бідах гинуть люди — Ти Сам ніколи їх не полишаєш, дозволь же і мені, мій добрий Боже, Ходить по світу й помагати людям, А особливо дітям! Так бажаю, Щоб не залишились вони без допомоги. Пошли мене, мій Господи, на землю: Ходитиму я скрізь, по всіх усюдах, І тільки хто звернеться у молитві До мене — біля того стану я І буду помагати, як Ти скажеш…» І так святий Микола ще відтоді Усе отут посеред вас страждає, Й приходить він до тих, що у недолі. За те його Господь ще більше любить, І ось послав мене йому на допомогу.
Священик:	Так ти його шукаєш, і з’явився, щоб запитати нас, чи ми не знаєм, Чи ми не бачили його?
Янгол:	Так, так, Чи не проходив, часом він десь поруч, Бо любить він дітей найдужче в світі.
Священик:	Ні, ми не бачили його.
Янгол:	Шкода… Піду шукати, й, може, повернуся, бо думаю, що зайде він до вас.
(Виходить. Вилазить Чорт.)
Чорт:	Пішов? От добре! Я не переношу Тих Божих янголів, вони, наче вогонь, мене печуть, і я не можу вийти й чинити зло…
Священик:	Егей! Чи ти забув: священик тут.
Чорт:	Ото біда сьогодні! Священик із хрестом — То гіршого нема мені за хрест отой! Сховай негайно свого хреста! Чи чуєш, що кажу?
Священик:	Іще чого: сховати хрест! Для того щоб ти тут силу мав?
Чорт:	Щоб силу мав Чинити зло, яке я полюбляю!.. Скажу комусь, щоб в когось щось украв, або штовхнути друга напоумлю — отак люблю людські бруднити душі, щоб чорні плями укривали їх, щоб потім затягнути їх до пекла! Й понад усе ненавиджу я Церкву (і аж тупотить ногами) А дужче всього я люблю від вас, священиків, відводити людей і від молитви. І щоб ніхто, ніхто не знав про Бога! І щоб сміялись з тих, хто Бога любить, хто молиться Йому. Ото мої вже душі — хто чинить зло, неправду й ворожнечу!
(Непомітно входить Св. Миколай, простий собі й лагідний, у сіренькому вбранні)
Св. Миколай:	(Не дуже суворо, але твердо) Це хто тут розкричався і лякає Моїх дітей — ці діти всі хороші!
Чорт:	Ой, Миколай! Вмираю!.. (падає, як мертвий)
Св. Миколай:	Устань, обманнику, та йди, мерщій в безодню.
Чорт:	(Хутко здіймається на ноги, кричить) Я через вас не можу зло чинити!
Св. Миколай:	От я перехрещу!.. (Хрестить його)
Чорт:	(Втікаючи з криком) Тільки не це!..
Священик:	(Підходить до св. Миколая з поклоном) Святителю святий, благословіть!
Св. Миколай:	Хай Бог благословить. І вас усіх, мої хороші дітки, хай Бог благословить! Ну як ви тут? Багато тут дітей моїх знайомих. Вони мене в молитві прикликали, і я до них невидимо приходив. І часто бачив я, як дуже тяжко було на серці у моїх маляток… Та я сьогодні хочу всім сказати: НІКОЛИ, МОЇ МИЛІ, НЕ СУМУЙТЕ! Бо бачить все Господь і бачу я. Й мені в житті бувало вельми тяжко. Та я надію покладав на Бога. Хто робить так — ніколи не помре і матиме від Бога радість вічну. Хто терпеливий, добрий і слухняний — той вже на небі має безліч друзів і Бог його ніколи не покине.
(Входить Янгол)
Янгол:	Святий Миколо! Честь тобі і слава! Я так і знав, що тут тебе зустріну!
Св. Миколай:	О, милий Янголе, либонь щось в світі сталось?
Ангел::	Ні, Бог послав мене тобі на допомогу.
Св. Миколай:	О, як доречно! Дітки, я ж прийшов до вас не із порожніми руками. Он там залишив я свої дарунки. Я вчора цілу нічку випікав для діточок моїх коржі солодкі.
(Янгол, священик та ін. дістають коші з подарунками) Оце вони?
Св. Миколай:	Оце, тягніть сюди.
Янгол:	Яке красиве печиво, погляньте!
Св. Миколай:	Ой, що ж це сталось? Я ж їх випікав як зірочки маленькі…
Янгол:	А вони на тебе всі зробилися похожі!
Священик:	Та гарні ж, розмальовані які…
Янгол:	Маленькі миколайчики, та й годі!
Св. Миколай:	Хай будуть миколайчики, як так, Найголовніше — все роздати дітям.
Священик:	Та поки будете ви роздавать, Ми гарну заспіваєм вам молитву. Дітки, хто знає пісню про святого Миколая? Підходьте сюди!… (Стають, починають співати. Св. Миколай їм першим роздає, а тоді Ангел і ще помічники роздають усім діткам, поки співають кант.
Після того дітки можуть показати Св. Миколі маленький концерт, а тоді Св. Микола каже:)
Св. Миколай:	Дякуємо вам, дітки! Дуже потішили ви моє серце, хороші ви, добрі, і завжди будьте такими. Ніколи б я від вас не пішов, та чекають мене ще інші діти, і душа моя болить за них, як вони там?.. Тож треба нам збиратися та йти. До побачення, мої милі, любі! Залишайтеся здорові і щасливі, і завжди з Богом!..

Кінець і Богу слава!